Процес створення заповідного об’єкту національного рівня в долині річки Південний Буг в Миколаївській області тривав понад 20 років, коли такий крок природоохоронною громадськістю був визнаний як альтернатива затопленню цих земель водосховищами Південноукраїнського енергокомплексу. За цей час було створено низку заповідних об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а у 1994 році створено регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя». Гранітно-степове Побужжя – назва, яка була визначена українським зоологом, відомим громадським діячем, одним із засновників та чільників Національного екоцентру України С.В.Таращуком.
Створення національного природного парку на базі РЛП «Гранітно-степове Побужжя» розпочалось в 2004 році в рамках впровадження проекту Всесвітнього екологічного фонду – Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі». Протягом 2008-2009 років проект створення національного природного парку пройшов процедуру доопрацювання і повторного погодження. Крім того, назва майбутнього НПП – «Гранітно-степове Побужжя» була визнана робочою, а натомість визначена назва «Бузький Гард».
Територія, яку займає національний парк не має загально вживаної географічної назви. Давні історичні назви цієї місцевості також відсутні.
Однак слід зауважити, що територія НПП співпадає з кордоном 1658 року між Отоманською Портою (Туреччиною) та вольностями Війська Запорізького Низового. Фактично лівобережжя Гранітно-степового Побужжя співпадає з межею Буго-Гардової паланки Війська Запорізького станом на 1734 рік. Понад триста років територія, де створений НПП, контролювалась запорожцями. Їхній адміністративно-господарський центр знаходився в місці під назвою Бузький Гард, де був розташований військовий табір з козацькими куренями до 500 осіб. Гардами на Південному Бузі називали споруди для вилову риби. Такі гарди існували як в самому Гардовому урочищі, так і в інших місцевостях на Бузі, де знаходились запорозькі зимівники. Гарди, як спосіб вилову риби проіснували в цій місцевості до 1945 року. Відповідно ця назва поширилась спочатку на прилеглі місцевості: острів Гардовий, Гардова балка, село Гардове (нині Богданівка), Старий Гард, Гардовий шлях. Назва Гард відома також з польських та турецьких джерел. Інших місцевостей з такою назвою невідомо.
Нині національний природний парк «Бузький Гард» займає територію 6138,13 га і знаходиться в межах Вознесенського та Первомайського районів Миколаївської області.
В 2008 році Гранітно-степове Побужжя увійшло до переможців загальнонаціональної акції «7 чудес України». При проведенні аналогічного конкурсу в Миколаївській області на території парку визначені чотири з семи природних чудес Миколаївщини.
